Храм «Успєнія Пресвятої Богородиці» - це св’ятий будинок, присвячений Богові, «Будинок Божий» в якому здійснюються богослужіння. У церкві перебуває особлива благодать, чи милость Божа, яка передається прихожанам через отця Юрія.

Зовнішній вигляд храму відрізняється від звичайної цивільної будівлі тим, що над храмом підноситься купол, який з допомогою прихожан звів Отець. Купола, символізують небо. Закінчується він в горі главою, на якій ставиться хрест.

Біля входу в храм, отець Юрій, спорудив дзвіницю, на якій розміщено шість дзвонів. Вони щоразу скликають християн на молитву – до богослужіння і сповіщає про найважливіші частини здійснюваної в храмі служби.

В середині Божий Будинок ділиться на частини. Середня частина храму, місце де моляться та вівтар де здійснюються священнослужителями богослужіння і знаходиться найголовніше місце у всьому храмі – святий престол, на якому здійснюється таїнство Євхаристії, під час якої відбувається припіднесення дарів, - перетворення хліба і вина на тіло і кров Христову. Середні брами називаються Царськими, тому що через них Сам Господь Ісус Христос невидимо проходить в Святих Дарах (у святому причащанні). Тому через Царські брами нікому не дозволяється проходити, окрім священнослужителів.

У храмі відбувається співання і читання молитв, що називаються богослужінням. Найголовніше богослужіння – Літургія, чи, як кажуть в народі, обідня (вона відбувається до півдня). Під час неї згадується все земне життя Спасителя і відбувається таїнство Євхаристії, чи Причащання, яке ввів сам Христос на Таємній Вечері.

Так, як храм – є велике святе місце, де з особливою милістю, непомітно, присутній Сам Бог, тому ми повинні заходити в храм з молитвою, і вести себе в храмі тихо, і благоговійно. Під час служби не можна розмовляти, а тим більше сміятися. Не можна повертатися спиною до олтаря. Кожен повинен стояти на своєму місці, а не переходити з одного місця на друге. Тільки в разі недуги, дозволяється сісти і відпочити.

За спорудження цього святого храму ми завдячуємо отцю Юрію, адже саме він відродив цю будівлю, де знаходиться на цей час храм. З допомогою прихожан було очищено подвір’я і насаджені клумби. А майстрині села вишивали рушники для стін храму і прикрашання святих ікон.

Хочеться сказати всим, з чією допомогою було зведено церкву величезне Спасибі, але це мабуть є зайвим, адже обов’язок кожного християнина бути ближче до Господі Бога.

З повагою Адміністратор

Шевченко Ігор(sheva777)