15 лютого, коли Ісусу Христу виповнилося сорок днів, Богородиця принесла Його до Єрусалимського храму. Від часу порятунку ізраїльських первістків від загибелі в ніч виходу євреїв з Єгипту кожного новонародженого первістка чоловічої статі приносили до Святилища для представлення перед Господом. При цьому батьки приносили в жертву однолітнього агнця і молодого голуба або горлицю. Якщо не було можливості принести агнця, приносили два голуба або дві горлиці.

Коли Пречиста прийшла до храму разом із Йосипом і маленьким Ісусом, туди ж навідався праведний старець Симеон. Йому було откровення, що він не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. Симеон взяв Його на руки, воздав хвалу Богу і промовив: „Зараз відпускаєш ти раба Свого, Господи, як Ти і обіцяв, з радісним духом. Ось, очі мої побачили Спасителя, якого Ти поставив перед лицем всіх племен земних. Це Світ для освічення язичників, це – Слава для народу Твого Ізраіля.”

Там же, у храмі, була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому.

Церква співає в цей день: «Давній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. «Давній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, - це той Самий Син Божий.

У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з'явилося повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти).

За народними уявленнями, літо зустрічається з зимою два рази на рік: на день святої Анни (3 грудня) й на день Стрітення.