Святий мученик Роман жив у 4-му столітті і служив дияконом в одному з храмів Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він перебрався жити в Антіохію.

Коли правитель Антіохії Аскліпіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню. Він переконав їх у тому, що якщо вони збережуть храм, то будуть радіти тут, на землі, в Церкві войовничій, а якщо загинуть при захисті храму, то будуть радіти в торжествуючій Церкві Небесній. Бачачи таку рішучість народу, правитель не посмів виконати свого наміру.

Через деякий час, За правління імператора Максиміана Галерія, в місті почалося язичницьке святкування і безліч людей з усієї округи прийшло в Антіохію, святий Роман почав викривати ідолопоклонство і закликав всіх слідувати за Христом.

За наказом імператора його схопили як християнина. Під час тортур Роман побачив у натовпі отрока-християнина Варула і, вказуючи на нього правителю, сказав: "Дивись, цей хлопець розумніший за тебе. Він знає Істинного Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам ". Коли хлопця привели до правителя, той сповідував Христа Богом.

Ніякі тортури і знущання не злякали його. Тоді його засудили до страти. Мати Варула сама прихилити голову сина на плаху, а після страти поховала його. Диякона Романа засудили до спалення, але несподівана злива загасила вогонь. Імператор наказав відрізати Роману язика, проте і тоді він голосно викривав ідолопоклонників. Тоді мучителі повісили його.

Сьогодні Церква вшановує пам'ять обох мучеників.