19 серпня (6 серпня за старим стилем) відзначаємо одне з найважливіших християнських свят - Преображення Господнє і Спаса нашого Ісуса Христа. У народі це свято має назву Яблучний Спас.

Преображення Господнє відноситься до двунадесятих свят (до 12 головних свят) і є найважливішим після Великодня, пов'язаним з подіями з життя Христа і Пресвятої Діви Марії. Свято Преображення має один день передсвята 18 серпня (5 серпня по ст. Стилю) і сім днів віддання свята з 20 - 26 серпня (з 7 по 13 серпня). Віддання свята відбувається 26 (13 за ст.ст.) серпня.

Свято встановлене у пам'ять Преображення Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор, про що розповідають три євангеліста - Матвій, Марк і Лука. Всі три синоптичних Євангелія містять дуже подібні описи Преображення. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп'яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів - Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, і вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: "Петро та приявні з ним були зморені сном". Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим снігу і блищали, як світло. Поруч з ним стояли два старозавітних пророки - Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід.

Далі Євангеліє оповідає про те, що розмовляючих осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: "Це Син Мій Улюблений, Його слухайте". Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: "Встаньте, не бійтеся". Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді.



Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум. Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили, - до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.

Що стосується хронології встановлення свята, то в історичній літургіці існують версії про його надзвичайно давнє походження: "З 900 року його святкують у Візантії як ... Преображення Спасителя". Однак більш імовірно, що свято було встановлене в IV столітті: у цей час рівноапостольна Олена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Палестині Місцевим святкуванням. Лише з V століття святкування отримало повсюдне поширення на християнському Сході.

Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі на годину випробувань.

На Сході до початку серпня поспівають злаки й виноград, які християни приносять у храм для благословення на подяку Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю. Частину врожаю у перші століття християни жертвували в храм для здійснення таїнства євхаристії (причащання). Стародавній звичай освячувати плоди сходить до VIII століття. У народній традиції Преображення називається Другим або Яблучним Спасом, оскільки в цей день освячуються яблука - найпоширеніший плід на Русі.

Спеціально до цього дня яблука везли цілими возами, і кожен більш-менш заможний чоловік вважав своїм обов'язком роздати плоди бідним і хворим. До цього дня не належало їсти яблука і всі городні овочі, крім огірків. Починаючи з цього дня, дозволяється їсти яблука і фрукти, освячення яких проводиться в кінці святкової Літургії.