Мотрона Московська
Мешканці глухого села Себіно Наталія та Дмитро Ніконова очікували збільшення сімейства. Але ця подія їх зовсім не радувала: адже у них, бідняків, і так було троє малолітніх дітей, от і вирішено було залишити новонародженого в притулку для бідних. Так і не було б всіма улюбленої святої Матрони, якби не сон Наталі.
У сні з'явилася жінці надзвичайно красива, але сліпа птаха, яка сыла їй на груди. Подружжя порахували це знаменням залишили думку про притулок. 22 листопада 1885 народилася сліпа дівчинка, яку назвали Мотрею.
З 8 років вона могла передбачати майбутнє і лікувати людей. Улюбленим місцем дівчинки була церква, що знаходить саме навпроти будинку. Вона простоювала всі служби, тихенько підспівуючи хору, а вночі, коли всі йшли, навпомацки «знайомилася» з іконами.
У 16 років Матрона Московська втратила і можливості ходити - відмовили ноги. Але всі життєві негаразди вона переносила стійко і ніколи не нарікала: на все воля Божа. Мешканці не тільки Себіно, а й сусідніх сіл приходили до неї за допомогою, в основному, запитати про здоров'я або про рішення господарських проблем. Ні тоді, ні в наступні роки вона не брала грошей за лікування, а продукти, які приносили вдячні відвідувачі, роздавала бідним, особливо тим, у кого були діти.
Сама блаженна Матрона Московська харчувалася дуже бідно і понад матеріальних благ вважала стійкість духу і близькість до Бога. Допомагала людям вона за допомогою не чаклунських обрядів, а молитов, святої води і духовного провидіння. «Не я вам допомагаю, а Господь, йому і дякуйте», - часто говорила Матрона.
Після революції вона з подругою перебралася до Москви, і тут доля теж не балувала Матрону. Їй доводилося поневірятися по кутах, жити в холоді, спати на підлозі, але вона, як і колись, не скаржилася і продовжувала зціляти хвороби, розшукувала зниклих, застерігала від лиха. Почувши про чудеса, які здійснювала Матрона Московська, вже не тільки з Москви, а й усіх кінців Росії стали стікатися до неї стражденні, і ніхто не йшов розчарованим. Ще за життя її шанували як святу.
У 20-х роках позаминулого століття, коли релігійність не тільки не заохочувалася, але й переслідувалася, вона не боялася приймати людей, побоюючись навіть не за своє життя, а за життя рідних, які залишилися в селі.
Мотронушка передбачила і початок Великої Вітчизняної війни, і її результат: багато народу загине, але російські переможуть. Війна торкнулась буквально всіх, і в ці важкі роки до неї зверталося особливо багато народу: по кілька десятків на день. Питали, чи живий воїн, чи повернеться додому здоровим? Одних вона заспокоювала: мовляв, не хвилюйтеся, все буде добре, інших же втішала і радила молитися і зібратися з силами ... спілкуєшся з нею часом не вірили, що перед ними незрячий знерухомлених людина - настільки великою була її сила духу і здорові міркування.
2 травня 1952 святая Матрона пішла з життя, але до останнього дня вона продовжувала виконувати своє призначення: приносити користь людям. Поховали її на Даниловському кладовищі - така була її воля. На похорон прийшли тисячі зцілених і навіть просто тих, хто почув про чудесну стариці.
Я непросто опублікував інформація про Мотрону Московську, в неті, я дуже часто на форумах, магічних б,логах та інших ресурсах, бачив що писали про неї люди яким вона допомагала. Серед них були й маги супер сили, які практично знищили собі життя самопізнанням, і прості люди яким треба було вирішити якісь свої проблеми. І в правду велика жінка, яка як і Ванга прожила тяжке фізичне життя.
|
